СТОРІНКА ПСИХОЛОГА.СУПРОВІД ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ.

            

 Рекомендації вчителям.У роботі з дітьми при аутизмі доцільно використовувати такі стратегії та підходи:

 

Робота з аутистами орієнтовно розділяється на два етапи.

Перший етап: «Встановлення емоційного контакту, подолання негативізму у спілкуванні з дорослими, нейтралізація страхів».

Дорослим слід пам'ятати про 5 «не»:

1)               не говорити голосно;

2)               не робити різких рухів;

3)               не дивитись пильно в очі дитині;

4)                не звертатись прямо до дитини;

5)               не бути занадто активним і нав'язливим.

Для встановлення контакту треба знайти підхід, що відповідає можливостям дитини, визвати її на взаємодію з дорослим. Контакти і спілкування базуються на підтриманні елементарних, не відповідних віку, ефективних проявах і стереотипних діях дитини посередництвом гри. Наприклад: дитина махає руками – дорослий організовує гру «Метелики літають», дитини бігає по колу – гра «Дожену» і т.д. Для організації початкових етапів спілкування дорослий повинен спокійно і зосереджено займатись чимось, наприклад, розмальовувати щось, пересипати мозаїку і т.д. Вимоги спочатку повинні бути мінімальні. Успіхом можна вважати те, що малюк погоджується бути поряд, пасивно слідкує за діями дорослого. Якщо дитина не виконує завдання, її увагу слід переключити на більш легке, не можна наполягати, доводити дитину до негативної реакції. Після закінчення завдання треба разом порадіти успіху. Для підняття настрою організовуються ігри з емоційними яскравими враженнями: музикою, світлом, водою, кульками, мильними бульбашками. Хвилини сенсорної аутостимуляції, звичні для аутичних дітей (часто проявляють потяг до світла, води, музики), посилюють в таких іграх необхідний навчальний момент. Емоційний дискомфорт дитини зменшується шляхом постійного контролю. Одним з показників такого стану є моторика (визначити, наскільки малюк скутий), а також здавленість та сила голосу, посилення стереотипних рухів.

 Пом'якшенню страхів сприяють спеціальні ігри, в яких підкреслюється безпечність ситуації.

Потрібно ретельно підбирати ігри, наочність(малюнки,схеми і т.п.) відкидаючи ті, що можуть емоційно травмувати дитину.

Другий етап: «Подолання труднощів цілеспрямованої діяльності дитини.»

Навчання спеціальним нормам поведінки, розвиток  здібностей.

Для дітей з аутизмом дуже важлива цілеспрямована діяльність. Вони швидко втомлюються, відволікаються, навіть від цікавих занять. Попередженню цього сприяє часта зміна видів діяльності і врахування бажання і готовності дитини взаємодіяти з педагогом. Змістовою стороною занять з дитиною є діяльність, яку вона любить, яка додає стану приємних сенсорних відчуттів, тобто потрібно враховувати інтереси та уподобання дитини.

На початку роботи з дитиною  активно обігруються її стереотипи.

Під час навчання дорослий знаходиться позаду дитини, непомітно надає допомогу, створює відчуття самостійного виконання дії.

Потрібно дозувати похвалу, щоб не виробити залежності від підказки. Неадекватна реакція у дитини свідчить про перевтому або нерозуміння задачі.

У дитини з аутизмом є специфічна потреба у збереженні постійності в обстановці, слідування заведеному порядку. Потрібно використовувати режим, розклад, картинки, малюнки, чергувати працю і відпочинок.

Специфічні прийоми треба використовувати для соціальної адаптації. Дорослий повинен не лише зацікавити дитину, а зрозуміти внутрішній світ, стати на її позицію розуміння дійсності.

Перш за все, коригується емоційна сфера. Емоційні процеси в нормі є тією сферою психічного буття, котра заряджає та регулює всі останні функції: пам'ять, увагу, мислення і т.д. Нажаль, у дітей-аутистів з  великими зусиллями формуються вищі почуття: співчуття, співпереживання. Не формується у них правильне емоційне реагування в різноманітних ситуаціях, розрізнення емоційних станів за зовнішніми проявами (через міміку, жести, пантоміміку), розуміння суті поведінкових реакцій та, відповідно, реагування на них. На це спрямована робота з корекції емоційно-афективної сфери.  

Доречно зауважити,що робота з такими дітьми в школі повинно стати формування мотивації до навчання, а не вимога оволодіти всім матеріалом. Діти-аутисти тоді виконують дії, коли вони чітко сплановані: дитина повинна бути впевненою в тому, що робити спочатку, який наступний порядок діяльності, як завершити.Для цього можна в кабінеті, де перебуває дитина-аутист, повісити післяопераційні картки, на яких у вигляді малюнків і символів будуть позначені всі дії по порядку, наприклад, на шафі намальована схема, як зібратися на прогулянку.

      У роботі з дітьми з порушеним слухом доцільно використовувати такі стратегії та підходи(для вчителів,асистентів вчителя):

·        Посадіть учня за першу парту.Учень має сидіти достатньо близько, добре бачити вчителя, однокласників та унаочнення. Він має чітко бачити артикуляційний апарат усіх учасників уроку. Коли спілкуєтеся з людиною із обмеженим слухом, пам'ятайте, що вона  може читати по губах.

·        Встановлюйте зоровий контакт, дивіться просто на дитину. Не відвертайтеся від неї, не затуляйте рукою обличчя.Не забувайте почекати, коли дитина на вас подивиться, перш ніж почати спілкуватися із нею.

·        Використовуйте якомога більше унаочнень.

·        Стежте за тим, щоб учень отримував інформацію в повному обсязі. Звукову інформацію необхідно підкріплювати та дублювати зоровим сприйняттям опорних схем,малюнків тощо.

·        Починаючи розмову, приверніть увагу учня: назвіть його на ім'я чи торкніться його руки. Звертаючись і розмовляючи з учнем, дивіться на нього, щоб він міг бачити усі ваші рухи (артикуляцію, вираз обличчя, жести, мову тіла).

·        Перед тим, як розпочати повідомлення нового матеріалу, інструкцій щодо виконання завдання тощо, переконайтеся, що учень дивиться на вас і слухає.

·        Не затуляйте обличчя руками, не говоріть обернувшись до учня спиною. Якщо необхідно - зробіть запис на дошці, а потім, повернувшись обличчям до класу, повторіть написане та прокоментуйте.

·        Говоріть достатньо гучно (але не надто - це спотворює слова), в нормальному темпі, не перебільшуючи артикуляцію, рухи губами.

·       Час від часу переконуйтесь, що учень вас розуміє. Не вважатиметься нетактовним запитати його про це. Якщо учень просить щось повторити, спробуйте перефразувати повідомлення, вживаючи короткі прості речення.

·        Якщо ви не зрозуміли відповідь учня, попросіть його повторити ще раз чи написати,намалювати те, що він хотів повідомити.

·                Якщо ви повідомляєте складний матеріал,використовуйте роздатковий матеріал, що найповніше передає зміст уроку.

·        Ініціюйте мовленнєве спілкування учня. Не перебивайте його, дайте можливість висловити думку.

Рекомендації  вчителям.  У   роботі  з  дітьми  з порушеним опорно-рухового апарату доцільно використовувати такі стратегії та підходи:

 

 

·          Посадіть ученицю за першу парту.Учень має сидіти достатньо близько, добре бачити вчителя, однокласників та унаочнення,тим більше коли у дитини наявні функціональні порушення зору.

·        Інколи вигляд учня з порушенням опорно-рухового справляє враження, що він не зможе навчатися як інші. Зосередьте увагу на конкретній дитині і дізнайтеся безпосередньо про її особисті потреби і здібності.

·        Шлях учня до його робочого місця має бути безперешкодним (зручне відкривання дверей, достатньо широкі проходи між партами тощо).

·        3 допомогою фахівців чи батьків облаштуйте робоче місце учня з урахуванням його фізичного стану та особливостей розвитку навчальних навичок (для утримання постави у зручному положенні, для обмеження мимовільних рухів, полегшення письма, читання).

·        Проконсультуйтеся з фізіотерапевтом стосовно режиму навантаження учня, необхідних перерв і вправ. Нагадуйте про це учневі та стежте, щоб він не перевтомлювався.

·        Знизьте вимоги до письмових робіт учня.

·        Стежте, щоб необхідні матеріали, навчальне приладдя, унаочнення були у межах досяжності учня.

·        Не обтяжуйте учня надмірним піклуванням. Допомагайте, коли напевно знаєте, що він не може щось подолати, або коли він звернеться по допомогу.

·        Учневі необхідно більше часу для виконання завдання. Адаптуйте вправи відповідним чином.

Рекомендації батькам. У роботі з дітьми при аутизмі доцільно використовувати такі стратегії та підходи:

       Навколишній світ незрозумілий дитині, яка страждає на дитячий аутизм. Він не завжди може зв’язати між собою події, людей, звуки, образи. Він не простежує логічних зв’язків між реаліями, які його оточують. Тому багато чого залишається для нього незрозумілим.

 1.Діти-аутисти тоді виконують дії, коли вони чітко сплановані: дитина повинна бути впевненою в тому, що робити спочатку, який наступний порядок діяльності, як завершити.Для цього можна повісити поопераційні картки, на яких у вигляді малюнків і символів будуть позначені всі дії по порядку, наприклад, на шафі намальована схема, як зібратися на прогулянку. Такі схеми можна розвісити у ванній, на робочому столі, в дитячій кімнаті. Дитина з хворобою дитячий аутизм погано орієнтується в просторі і часі. Також необхідно скласти режим дня за допомогою символів і малюнків. Але скласти і повісити схеми, це ще не все. Потрібно, взявши їх в руки, подорожувати разом з дитиною, дізнаючись і називаючи предмети. Спочатку дитина відмовиться повторювати назви, тому дорослий повинен це робити сам. Якщо дитина відмовляється приймати правила, не нав’язуйте їх йому. Придивіться, що він хоче робити, підіграйте йому. Головне, це встановити з ним позитивний контакт. Аутизм у дітей, ознаки якого чітко проявляються в повсякденному житті, повинен максимально нівелюватися за допомогою особистого контакту між дорослим і малюком. Обов’язково навчіться планувати день разом з дитиною. Увечері або безпосередньо вранці намалюйте всі події, які відбуватимуться вдень. Дитина буде готова до ситуації, і це не викличе у нього негативізму.

2.Іноді аутичній дитини потрібно фізична допомога в здійсненні дії. Тоді дорослі візьміть його руки в свої і покажіть, як потрібно робити. Пам’ятайте, що тілесний контакт сприяє зниженню тривожності у малюка. Аутичним дітям важко  оволодіти новими діями, але вони завжди хочуть зробити все добре. Тому радимо спочатку давати такі завдання, з якими вони будуть успішно справлятися.

3.Діти з хворобою дитячий аутизм дуже часто швидко втомлюються як фізично, так і психологічно. Тому їм необхідний свій ритм роботи, часті зміни однієї діяльності на іншу. Для цього радимо продумати і написати індивідуальні завдання на картках, які будуть пропонуватися дитині, коли він втомиться відпочити.

      4.Створіть умови  для успішного навчально-виховного процесу:атмосферу любові спокою у сім'ї,без  яких успішний навчально-виховний процес  неможливий.